- віддзвонити
- -оню́, -о́ниш, док. віддзво́нювати, -юю, -юєш, недок.,1) тільки док. Закінчити дзвонити.2) Відбиватися (луною).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
віддзвонити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
віддзвонювати — див. віддзвонити … Український тлумачний словник
відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути … Словник синонімів української мови